За місяць : 1107
статей : 1008
| Рубрики : | Бібліотечні фонди |
Одиниці обліку бібліотечного фонду – уніфіковані показники обчислення величини (обсягу) та руху складових документного масиву, зосередженого у бібліотеці.
Для сукупності однотипних документів існують унормовані стандартами, зокрема низкою ДСТУ, терміни, згідно з якими здійснюється облік обсягу і руху бібліотечного фонду.
Розрізняють основні та додаткові О. о. б. ф. Відповідно до Інструкції з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах, затвердженої наказом Міністерства культури і туризму України від 03.04.2007 р. № 22, ДСТУ ISO 2789:2016. «Інформація та документація. Міжнародна бібліотечна статистика» (ISO 2789:2013, IDT) основними одиницями обліку документів на фізичних носіях є примірник і назва. Ці одиниці за своєю природою є універсальними, тому використовуються для обчислення обсягу всіх видів друкованих видань у бібліотечному фонді (за винятком газет, основні одиниці обліку яких – річний комплект і назва), неопублікованих та аудіовізуальних документів, електронних видань на знімних носіях, локальних та інстальованих електронних видань, а також електронних віддалених документів тощо.
Примірник видання – кожна окрема одиниця документа, що надходить до фонду та вилучається з нього. Ця О. о. б. ф. уможливлює оцінювання фонду кількісно і забезпечує контроль за збереженням кожного документа. Примірник видання може бути у форматі: текстового документа, зазвичай на паперовому носії (книжки, брошури, альбому, буклета, проспекта, стандарта, каталога (реєстру), депонованої наукової праці, неопублікованого документа тощо); електронного документа (дискети, оптичного диску, файла для мережевих документів); кінодокумента (бобіни для фільму або рулона – для діафільму); відеодокумента (диску або касети); фотодокумента (окремого кадру); фонодокумента (диску – для грамплатівок та компакт-дисків); магнітних фонограм (котушки, касети, бобіни). Примірником документів на мікроформах є фіша для мікрофіш та рулон для мікрофільмів.
Для видань, що складаються з двох і більше томів, частин, випусків, кожна окрема одиниця (том та інше) обліковується як примірник.
Примірником електронних мережевих документів є кожен поповнюваний і оновлюваний документ в певному форматі зберігання або подання. Формати однієї і тієї ж одиниці контенту враховуються окремо.
Назва – кожне нове та повторюване видання, документ, якщо має іншу назву або відмінності у вихідних даних, елементах оформлення, форматі, обсязі тощо. Так, видання класиків літератури, які регулярно перевидаються різними видавництвами, мовами, з різним оформленням тощо вважаються окремими назвами. Завдяки використанню терміна «назва» більш предметно розкривається інформаційне різноманіття фонду, що дозволяє досить об’єктивно визначити його інформаційний і змістовий потенціал. У разі однакового обсягу фондів у примірниках більшу цінність становить той з них, що містить більшу кількість назв. Облік за назвами має суттєве значення для бібліотек навчальних закладів, фонди яких складаються з великої кількості примірників порівняно обмеженого числа назв, а в публічних бібліотеках застосовується переважно для характеристики і обліку нових надходжень. Новим вважається: видання, документ, якого раніше у бібліотеці не було або ж його копія (за умови відсутності у книгозбірні оригіналу); перевидання – доопрацьоване або доповнене чи таке, що відрізняється від попереднього вихідними даними, оформленням, або ж, випущене одним і тим самим видавництвом, але у різні роки; окремі твори, окремі випуски серійних видань з оригінальним заголовком тощо.
Назва як О. о. б. ф. застосовується стосовно всіх видів документів, причому певний документ може мати одну назву та декілька примірників. Так обліковуються цілісні комплекти (альбоми) аудіовізуальних документів (грамплатівок, компакт-дисків, мікрофільмів, діапозитивів тощо, незалежно від кількості їх складових та кількості примірників, що входять в комплект), об’єднаних спільною назвою. Наприклад, аудіовізуальні документи під однією назвою можуть мати декілька частин: кінофільм – певну кількість бобін, діафільм – рулонів, електронне видання – дисків.
Самостійні видання, об’єднані в одній оправі (конволют), обліковуються як окремі примірники (аліґати) і окремі назви. Такі документи, як депонована наукова праця (у двох примірниках і супровідні документи до неї), що знаходиться в окремій папці, стандарти і каталоги промислового обладнання та виробів, випущені в об’єднаній папці (обкладинці) навіть за наявності на ній загальної ціни, змісту всього видання і єдиних вихідних даних, а також випущені у вигляді окремих аркушів (навіть якщо вони об’єднані однією папкою), за наявності в кожного з них різних вихідних даних, ціни, накладу, обліковуються як окремі примірники і окремі назви.
Водночас неопубліковані документи, що зброшуровані або знаходяться в окремій папці, обліковуються як один примірник і одна назва.
Для конструкторської документації одиницею обліку є креслення або повний комплект, за умови, що вони стосуються одного виробу.
Електронні локальні та інстальовані документи обліковується за однією назвою, якщо це цілісний твір, що має самостійну назву, незалежно від його подання. Для електронних віддалених документів за назвою обліковується кожен повнотекстовий електронний документ, який має самостійну назву і вміщений у пакет інформаційного ресурсу, до якого оформлено право доступу виробника та користувачів.
Для газет і журналів, крім назви та примірника – тому, номера та випуску, використовують також додаткові одиниці обліку обсягу фонду періодичних видань – річний комплект та підшивка.
Річний комплект – одиниця обліку, що доповнює характеристику фонду періодичних видань, оскільки різні назви видань відрізняються періодичністю виходу, тому кількість річних комплектів забезпечує хронологічну глибину цього фонду, тим самим підвищуючи його інформаційну цінність та більшу повноту. Для газет річний комплект є основною одиницею обліку.
Підшивка (палітурна одиниця) – сукупність номерів періодичних документів (газет і журналів), зшитих, переплетених або скріплених в інший спосіб в одне ціле та прийнятих за одну облікову одиницю фонду.
Одиницями обліку одноденних (одноразових) газет служать примірник (номер, випуск) і назва газети.
За умови неможливості здійснення обліку фізичних одиниць бібліотечного фонду, як альтернатива використовується метрополиця – міжнародна О. о. б. ф., яка вимірюється як 1 м стелажа (полиці), повністю зайнятої друкованими виданнями або іншими документами. Здебільшого застосовується у проєктуванні бібліотечних будівель (насамперед фондосховищ), у визначенні перспектив розвитку приміщень для зберігання фондів, під час переміщення фондів у межах бібліотеки, розрахунку необхідної кількості стелажів у сховищі тощо. Застосування цієї одиниці обліку в підрахунку фізичних величин, насамперед кількості примірників, має обмежений і наближений характер, оскільки при цьому потрібно враховувати формат видань, способи їх розміщення, усереднений розмір (товщину) окремих примірників (їхніх корінців), відтак виникають труднощі в обліку фондів і істотні розходження в обрахунку реальної кількості документів.
Додатковою одиницею обліку електронних документів може бути також одиниця пам’яті даних, яка дозволяє обчислювати об’єм даних і обсяг пам’яті в байтах, кілобайтах, гігабайтах, терабайтах тощо.
Одиницями обліку архівних документів, що зберігаються в бібліотеках, є архівний фонд (архівна колекція, об’єднаний архівний фонд), одиниця зберігання.
ДСТУ 7448:2013. Інформація та документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять. – Київ : Мінекономрозвитку України, 2014. – III, 41 с. – (Національний стандарт України). – Зі скасуванням в Україні ГОСТ 7.26–80 – Текст укр., рос., англ., фр.
Митрофанова С. В. Учет библиотечных фондов : метод. пособ. / С. В. Митрофанова. – Москва : ИПО Профиздат, 2001. – 160 с. – («Современная библиотека» ; вип. 21).
Шилов В. В. Об измерениях в учете библиотечных фондов / Шилов В. В. // НТИ. Сер. 1. Организация и методика информационной работы. – 2008. – № 3. – С. 17–23.
Норхина В. А. Особенности учёта электронных ресурсов / Норхина В. А. // Мир библиографии. – 2008. – № 2. – С. 12–17.
Клочок Т. І. Облік електронних ресурсів у бібліотеці / Т. І. Клочок, О. І. Посмєтна // Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору : матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 21-23 жовт. 2014 р.) / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України, Рада директорів наук. б-к та інформ. центрів акад. наук – членів МААН ; [редкол.: В. І. Попик та ін.]. – Київ, 2014. – С. 438–440.
Інструкція з обліку фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського / [авт.-уклад.: О. М. Василенко та ін.]. – Київ : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2019. – 91 с.